поселяти

поселяти
-я́ю, -я́єш, недок., посели́ти, -селю́, -се́лиш, док., перех.
1) Розміщувати де-небудь на постійне проживання; оселяти. || Поміщати на якийсь час десь, у кого-небудь.
2) перен. Викликати появу якогось почуття, настрою і т. ін. у кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "поселяти" в других словарях:

  • поселяти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розселяти — я/ю, я/єш і розсе/лювати, юю, юєш, недок., розсели/ти, селю/, се/лиш, док., перех. 1) Розміщувати, поселяти (всіх чи багатьох). 2) Розміщувати, поселяти окремо один від одного, в різні місця …   Український тлумачний словник

  • вселяти — (уселя/ти), я/ю, я/єш, недок., всели/ти (усели/ти), вселю/, все/лиш, док., перех. 1) без додатка і куди, у що.Приміщати когось на проживання куди небудь, до кого небудь; поселяти. 2) кому і в кого, перен. Викликати певні почуття, навівати,… …   Український тлумачний словник

  • зселяти — я/ю, я/єш, недок., зсели/ти, зселю/, зсе/лиш, док., перех. 1) Переселяючи з різних місць, поселяти разом, в одному місці. 2) з чого, розм., рідко. Те саме, що виселяти …   Український тлумачний словник

  • оселяти — я/ю, я/єш, рідко осе/лювати, юю, юєш, недок., осели/ти, оселю/, осе/лиш, док., перех. 1) Розміщувати для проживання; поселяти. || рідко. Давати, відводити місце під що небудь. 2) рідко. Те саме, що заселяти …   Український тлумачний словник

  • поміщати — а/ю, а/єш, недок., помісти/ти, іщу/, і/стиш, док., перех. 1) Надавати місце чому небудь, розташовувати, розміщувати щось де небудь. || Повністю вміщувати щось. 2) Надавати приміщення кому небудь для проживання; поселяти. || Улаштувати кого небудь …   Український тлумачний словник

  • поселити — див. поселяти …   Український тлумачний словник

  • поселяння — я, с. Дія за знач. поселяти 1) і поселятися 1) …   Український тлумачний словник

  • поселятися — я/юся, я/єшся, недок., посели/тися, селю/ся, се/лишся, док. 1) Обирати собі де небудь постійне місце проживання; оселятися. 2) перен. З являтися, виникати (про почуття, настрій і т. ін.). 3) тільки недок. Пас. до поселяти 1) …   Український тлумачний словник

  • приміщати — а/ю, а/єш і примі/щувати, ую, уєш, недок., примісти/ти, іщу/, і/стиш, док., перех. 1) Знайшовши місце, класти або ставити що небудь. || Віддавати на зберігання, використання і т. ін. що небудь кудись. || Влаштовувати кого небудь на якесь місце;… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»